Как-то раз, когда я уже был на пике своей зависимости, решил пойти попить снежка и немного поплутать по городу. И вот на одной из закладках, как из ниоткуда возникла тяночка, которая искрилась как планчик свежего мефа. Ну, понятно, я сразу решил ее пригласить на прогулку, ведь с такой красоткой вряд ли ты можешь скучать.
Не буду говорить, что мы там делали, но могу сказать, что время летело незаметно. Кто-то говорит, что наших встреч было мало, но я уверен на все сто, что это чушь. На измене можно только быть самому себе, когда не можешь справиться с жизнью и втягиваешься в большую дурь.
После этого веселого путешествия мы решили исследовать заброшенный завод. Что сказать, агриться от любого пустого помещения не приходилось. Внутри было темно и пыльно, но это только добавляло особого шарма. Мы погружались в свои фантазии, словно нас атаковала релашка.
| Наш план: |
Реалии: |
| Разведка |
Мы тихо пробирались по темным коридорам, стараясь не шуметь и не привлекать внимание |
| Открыть запертые двери |
Пришлось изобретать великолепные шпаргалки из бумажек, чтобы справиться с запорами |
| Исследование помещений |
Каждая комната оживала в наших фантазиях, мы придумывали истории и устраивали настоящие приключения |
| Поиск сокровищ |
Не найдя настоящих сокровищ, мы решили, что наш самый большой куш - это друг друг |
Братишка, ты бы видел, как мы смеялись, как оттопыривали носы от голых стен и как наши руки прикосновением друг к другу наполнялись энергией. Мы ощущали себя настоящими исследователями, путешествующими по заброшенному космическому кораблю.
Но, конечно, какое-то время спустя, привыкнув к нашим регулярным встречам, я начал понимать, что всё это - пустота. Эта зависимость превратила меня в настоящего наркомана. Я больше не ощущал радости от жизни, а только тоску и обман. Вместо того, чтобы прогуливаться и исследовать настоящий мир, я стал закрываться в своем маленьком темном мирке, где наркотики были единственным спасением.
Уже долгое время я понимал, что такая жизнь - это передышка перед смертью. Но все же, если бы была возможность вернуться назад, я бы никогда не начал этот путь. Ведь наркотики - это не приключение, это яд, который поглощает тебя своими ужасными тентаклями и не отпускает.
Если тебе кажется, что настоящая жизнь - это закладки, тяночки и адреналин, то открой глаза, дружище! Настоящая жизнь - это красота, которую мы упускаем, погружаясь в эту черную бездну. Найди себе настоящее приключение, открой для себя новые радости, иначе наша большая дурь станет твоим последним приключением.
"Сколько времени мы потеряли, брат? Сколько возможностей прошло мимо нас, пока мы искали счастье в пустоте?" - вопросы, которые я задаю себе каждый день, наблюдая, как время уходит из моих рук.
Так что, парни, давайте оставим эту бесконечную гонку за нашими фантазиями и вернемся в настоящую жизнь. Откроем глаза на все красоты, которые нас окружают, и не забывайте, что самое главное в этой жизни - это любовь и саморазвитие.
Спасибо за внимание, братаны. Не делайте тех же ошибок, что и я. Жизнь - это такое редкое и удивительное явление, которое стоит прожить на полную катушку.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |